оголошення ЗВІТ ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ

Виконавчий комітет Кононівської сільської ради,

Драбівського району, Черкаської області

 

19810, Черкаська область, Драбівський район, село Кононівка, вулиця Паркова, будинок 1

e-mail: kononovka_rada@ukr.net, телефон  (04738)-58231.

 

 

ЗВІТПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ

 

Схеми землеустрою

і техніко-економічного обґрунтування

використання та охорони земель села Кононівка

та селища Кононівка, Кононівської сільської ради,

Драбівського району, Черкаської області.

 

Смт Драбів 2019

Зміст

 

ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА МЕТОДОЛОГІЯ СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ

      

РОЗДІЛ 1. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЙОГО ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

       

 

 

1.1. Мета Програми

      

1.2. Шляхи і способи розв'язання екологічних проблем

1.3. Завдання і заходи Схеми землеустрою

1.4. Очікувані результати та ефективність Схеми землеустрою

1.5. Обсяги та джерела фінансування 

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ, ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО

 

  2.1. Загальні відомості

 

  2.2 Клімат

 

  2.3 Геологічна будова території

 

  2.4 Гідрогеологія

 

2.5  Гідрографія

 

2.6  Ґрунти

 

2.7   Рельєф

2.8  Рослинність.

2.9  Корисні копалини

2.10      Сучасний розподіл земель по категоріях

  2.11. Соціально-демографічні показники області та здоров'я населення       

 

     

 

         

         

        

      

      

 

 

 

                 

         

        

 

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА СТАНУ ЙОГО ЗДОРОВ’Я НА ТЕРИТОРІЯХ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ

 

РОЗДІЛ 4. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ РИЗИКИ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЗОКРЕМА ЩОДО ТЕРИТОРІЙ З ПРИРОДООХОРОННИМ СТАТУСОМ (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

 

РОЗДІЛ 5. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ВСТАНОВЛЕНІ НА МІЖНАРОДНОМУ, ДЕРЖАВНОМУ ТА ІНШИХ РІВНЯХ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, А ТАКОЖ ШЛЯХИ ВРАХУВАННЯ ТАКИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

 

РОЗДІЛ 6. ОПИС НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ВТОРИННИХ, КУМУЛЯТИВНИХ, СИНЕРГІЧНИХ, КОРОТКО-, СЕРЕДНЬО- ТА ДОВГОСТРОКОВИХ (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), ПОСТІЙНИХ І ТИМЧАСОВИХ, ПОЗИТИВНИХ І НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ

 

РОЗДІЛ 7. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

 

РОЗДІЛ 8. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ, ЩО РОЗГЛЯДАЛИСЯ, ОПИС СПОСОБУ, В ЯКИЙ ЗДІЙСНЮВАЛАСЯ СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА, У ТОМУ ЧИСЛІ БУДЬ-ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки)

 

РОЗДІЛ 9. ЗАХОДИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

 

РОЗДІЛ 10. ОПИС ЙМОВІРНИХ ТРАНСКОРДОННИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ (за наявності)

 

РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ, ПЕРЕДБАЧЕНОЇ ПУНКТАМИ 1-10 ЦІЄЇ ЧАСТИНИ, РОЗРАХОВАНЕ НА ШИРОКУ АУДИТОРІЮ

                                                                     

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

         

        

 

 

 

         

 

         

        

 

 

 

 

 

         

 

        

 

         

 

 

 

 

 

         

 

 

       

 

         

 

 

 

 

       

 

         

 

 

 

 

          

 

 

         

 

 

 

         


ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА МЕТОДОЛОГІЯ СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ

ПЕРЕДУМОВИ

З 12 жовтня 2018 року в Україні введено в дію Закон України

"Про стратегічну екологічну оцінку", який визначає необхідність здійснення процедури стратегічної екологічної оцінки для документів державного планування у встановленому законодавством порядку.

Стратегічна екологічна оцінка (далі-СЕО) – це систематична та комплексна процедура оцінки наслідків політик, планів або програм та їх альтернатив з метою недопущення негативних екологічних наслідків реалізації цих рішень та гарантування дотримання принципів сталого розвитку.

Досвід багатьох країн продемонстрував високу ефективність СЕО як інструмента планування, що сприяє якості розроблюваних планів, програм, стратегій тощо.

Метою СЕО сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпечності життєдіяльності людей та охорони їх здоров'я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження документів державного планування. Це системний інструмент оцінки, який підтримує та інформує про процес прийняття рішень.

         У даній роботі виконано звіт зі стратегічної екологічної оцінки Схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель села Кононівка та селища Кононівка, Кононівської сільської ради, Драбівського району, Черкаської області (далі – Схеми землеустрою).

        Метою складання Схеми землеустрою є:

- реалізація політики держави  щодо наукового перерозподілу земель;

- оновлення планово-картографічної основи;

- формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань;

- розробка системи заходів щодо збереження і поліпшення природних ландшафтів, терито­рій з особливими  природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;

- відновлення і підвищення родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель, захисту земель від ерозії, підтоплення, вторинного  засолення, заболочування, інших видів деградації;

- консервації деградованих і малопродуктивних земель;

- створення екологічно сталих ландшафтів і агроекосистем;

- обґрунтована вартісна оцінка  природоохоронних заходів.

Формування заходів Схеми землеустрою проведено з урахуванням пропозицій, внесених органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади, структурними підрозділами обласної державної адміністрації.

Схема землеустрою підготовлена на основі аналізу основних екологічних проблем села та селища, визначає пріоритетні цілі розвитку у сфері охорони навколишнього природного середовища, основні заходи їх досягнення.

Основне навантаження щодо забезпечення виконання завдань та заходів Схеми землеустрою покладено на організаційний ресурс – спільну продуктивну роботу Кононівської сільської ради разом з іншими органами виконавчої влади району, територіальними органами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади у співпраці з громадськими організаціями.

Виконання Схеми землеустрою забезпечується шляхом реалізації природоохоронних проектів і заходів та сприятиме безпечному довкіллю населених пунктів.

Схема землеустрою передбачатиме реалізацію видів діяльності щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, одночасно виконуються 2 критерії визначені ст. 2 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку". Таким чином проведення процедури стратегічної екологічної оцінки (далі-СЕО) Схеми землеустрою є обов'язковим.

Проходження процедури СЕО дасть можливість оцінити наслідки виконання заходів Схеми землеустрою на довкілля, у тому числі на здоров'я населення, розробити заходи із запобігання, зменшення та пом'якшення можливих негативних наслідків її реалізації.

 

ОБСЯГ СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ

Перше завдання було визначити обсяг (скоупінг) стратегічної екологічної оцінки та ключові екологічні проблеми,  коло органів влади, які братимуть участь у консультаціях, та зацікавлених сторін і необхідного ступеня залучення громадськості до консультацій і участі у СЕО.

Одним із основних завдань СЕО є визначення її обсягів та ключових екологічних проблем.

Цілями СЕО Схеми землеустрою є:

Ø    оцінити наслідки виконання заходів Схеми землеустрою для довкілля, у тому числі для здоров'я населення;

Ø    визначити виправдані альтернативи;

Ø    розробити заходи із запобігання, зменшення та пом'якшення можливих негативних наслідків виконання Схеми землеустрою.

З цією метою в Звіті СЕО проведено:

ü    характеристику стану довкілля;

ü    здійснено огляд наслідків, які можуть мати місце у разі виконання документа державного планування;

ü    підготовлено рекомендації до впровадження документа державного планування.

12 березня 2019 року на офіційному веб-сайті Кононівської сільської ради  опубліковано Заяву про визначення обсягу СЕО Схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель села Кононівка та селища Кононівка, Кононівської сільської ради, Драбівського району, Черкаської області.

Крім того, відповідно до вимог частини 4 статті 12 Закону про стратегічну екологічну оцінку повідомлення про оприлюднення Заяви про визначення обсягу СЕО опубліковано в двох друкованих засобах масової інформації: Черкаська обласна газета "Нова Доба" від 14.03.2019 № 11 та «Черкаський край» від 13.03.2019 № 13.

До 28 березня 2019 року приймались зауваження і пропозиції до  Заяви про визначення обсягу СЕО від громадськості. Зауваження та пропозиції до обсягу досліджень не надходили.

 

РОЗДІЛ 1. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЙОГО ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

1.1. Мета Програми

Згідно вимог Земельного кодексу України, законів України «Про землеустрій» та «Про охорону земель» Схемаземлеустрою є основним планувальним і передпроектним документом, що регламентує головні питання використання та охорони земель на регіональному рівні. Вона не менш, ніж на 10-15 років визначає формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань; удосконалення співвідношення і розміщення категорій земель та угідь; систему заходів по збереженню і поліпшенню природних ландшафтів, агроекосистем, територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами, відновленню і підвищенню родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землюванню малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації; по консервації деградованих і малопродуктивних земель, попередженню інших негативних явищ.

На сьогоднішній день актуально постало питання підвищення цінності земельних ресурсів, створення оптимальних умов для суттєвого збільшення соціального, інвестиційного та виробничого потенціалів землі, перетворення її у самостійний фактор економічного зростання.

1.2. Шляхи і способи розв'язання екологічних проблем

Основними шляхами розв’язання екологічних проблем в селі Кононівка та селищі Кононівка є комплекс природоохоронних заходів, які мають здійснюватися у різних соціально-економічних і культурних сферах. Ці заходи пов’язані зі зменшенням шкідливого впливу на навколишнє природне середовище, забезпеченням раціонального використання природних ресурсів і базуються на прийнятті екологічно обґрунтованих управлінських рішень з урахуванням позиції громадськості.

Досягнення екологічної безпеки планується забезпечувати за рахунок впровадження природоохоронних заходів наступними шляхами:

- реалізація політики держави  щодо наукового перерозподілу земель;

- оновлення планово-картографічної основи;

- формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань;

- розробка системи заходів щодо збереження і поліпшення природних ландшафтів, терито­рій з особливими  природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;

- відновлення і підвищення родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель, захисту земель від ерозії, підтоплення, вторинного  засолення, заболочування, інших видів деградації;

- консервації деградованих і малопродуктивних земель;

- створення екологічно сталих ландшафтів і агроекосистем;

- встановлення обмежень у використанні земельних ділянок.

 

1.3. Завдання і заходи Схеми землеустрою

Схемою землеустрою передбачається здійснення комплексу заходів, спрямованих на досягнення її мети.

   З метою встановлення меж населених пунктів села Кононівка та селища Кононівка, визначення перспективи щодо використання та охорони земель, для підготовки обґрунтованих пропозицій у галузі земельних відносин, організації раціонального використання та охорони земель, перерозподілу земель з урахуванням потреби сільського, лісового та водного господарств, розвитку територій оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, встановлення меж населених пунктів, виникла необхідність розроблення Схеми землеустрою села Кононівка та селища Кононівка.

          На території села Кононівка та селища Кононівка Драбівського району Черкаської області знаходяться об’єкти   навколо яких встановлюються обмеження, зокрема: кладовища, лінії електропередач, газопровід, ставки, господарські будівлі, сміттєзвалище, залізниця, меліоративний канал, братська могила.

 

1.4. Очікувані результати та ефективність Схеми землеустрою

         На підставі закладених у Схемі землеустрою планувальних і передпроектних рішень розроблятиметься уся місцева планувальна документація, робочі проекти із землеустрою та охорони земель, лісовпорядкування, формування екологічної мережі, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, осушення, зсувів, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель, попередженню інших негативних явищ, будівництва тощо.

        Це дасть можливість нарешті подолати безсистемність та неефективність у підходах до прийняття рішень з питань регулювання земельних відносин та охорони земель, зміни їх цільового призначення і забудови, а також консолідувати відповідні зусилля органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, органів земельних ресурсів, екології, сільського, лісового, водного господарства, контролюючих органів та інших зацікавлених сторін.

Крім того, реалізація Схеми землеустрою дозволить: 

- забезпечити дотримання вимог екологічної безпеки;

- поліпшити екологічну ситуацію;

- створити умови для ефективного сталого розвитку, високої якості життя та безпечного довкілля;

- забезпечити екологічно збалансоване природокористування;

- підвищити ефективність реалізації регіональної екологічної політики;

- встановити межі населених пунктів.

 

1.5. Обсяги та джерела фінансування 

Відповідно статті 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України (Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, Державний фонд регіонального розвитку, субвенції державного бюджету місцевим бюджетам); місцевих бюджетів (сільські, селищні, міські бюджети, бюджети об’єднаних територіальних громад, обласний бюджет); коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

Враховуючи зміни, які розпочалися в бюджетній політиці держави, виникнення нових потенційних джерел фінансування у зв’язку з інтеграцією України до структур Європейського Союзу, можливості залучення приватних інвестицій в окремі напрями природоохоронної діяльності.                     

Фінансування за рахунок державного бюджету планується проводити шляхом внесення щороку Міністерству екології та природних ресурсів України пропозицій до плану природоохоронних заходів, що можуть реалізуватися за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища та організації роботи щодо подання запитів про виділення коштів для здійснення природоохоронних заходів за відповідною бюджетною програмою.

На фінансування заходів Схеми землеустрою можуть бути спрямовані кошти державного бюджету, у т. ч. Державного фонду регіонального розвитку, субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій; місцевих бюджетів; кошти за угодами про соціальне партнерство між органами місцевого самоврядування та сільськогосподарськими товаровиробниками, власні кошти суб’єктів господарювання, кошти міжнародної технічної допомоги та інші джерела не заборонені чинним законодавством.

Кошти державного та місцевих бюджетів можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, що відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України
від 17.09.1996 № 1147 "Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів".

Обсяг фінансування заходів, спрямованих на виконання Схеми землеустрою, передбачається у проектах місцевих бюджетів на відповідний рік у межах наявного фінансового ресурсу.

Контроль за використанням бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення виконання заходів Схеми землеустрою, здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

 

РОЗДІЛ 2.ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ, ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО.

2.1 Загальні відомості

        Кононівка – село Драбівського району Черкаської області, розташоване на рівнинному просторі, у верхній течії річки Чумгак, віддаленість села від райцентру – 27 км, від автотраси  Київ – Харків  - 5 км. На території села розташована зупинка Південно-Західної залізниці. Кононівка – центр сільської ради, яка включає в себе два населені пункти : село Кононівка та селище Кононівка. Площа сіл сільської ради 493,10 га, населення 1004 чол.

Характеристика населеного пункту, що входить до складу територіальної громади наведена таблиці.                          

Характеристика складу територіальної громади села Кононівка та селища Кононівка

 

село Кононівка

селище Кононівка

кількість дворів

397

218

загальна кількість населення, чол.

645

359

працездатного населення, чол.

377

213

 

         На території сіл функціонують: середня школа, дитсадок, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, церква, відділення Ощадбанку, поштове відділення, 5 магазинів, два підприємства харчової промисловості: ТОВ «Кононівський елеватор» та ТОВ «Інагро-Драбів», а також орган місцевої влади — сільська рада. Село газифіковане.

       Основними землекористувачами є: сільськогосподарські підприємства, громадяни, яким надані землі у власність і користування; підприємства та організації транспорту, зв’язку; землі запасу.

       Згідно справи по встановленню адміністративної межі Кононівської сільської ради та затвердження меж села Кононівка та селища Кононівка, Драбівського району, Черкаської області, затвердженої рішенням Драбівської районної ради народних депутатів від 02.12.1993 року № 16/21 «Про затвердження адміністративних меж сільських і селищних Рад та населених пунктів району» та рішення сесії Кононівської сільської ради народних депутатів від 17.12.1993 року  «Про затвердження адміністративної межі по селу Кононівка та селищу Кононівка» площа села Кононівка  складає 343,4000 га та площа селища Кононівка складає 149,7000 га.

 

2.2 Клімат

        Клімат села Кононівка та селища Кононівка помірно континентальний, з достатнім зволоженням. Порівнюючи м’яка зима і тепле літо, створюють хороші умови для вирощування багатьох сільськогосподарських культур. Середня річна температура повітря становить у межах +7 градусів за Цельсієм. Пересічна температура – 6,6 градуса, з липня, середини літа, +20,3 градуса. Понад 160 днів в середньому триває період, коли ртутний стовпчик термометра піднімається вище 10 градусів тепла. Абсолютний максимум тепла становить +36 градусів, абсолютний мінімум дорівнює – 34 градусам.

      Переважають теплі, вологі вітри західних і північно-західних напрямів. Весна починається з 20 березня і триває до 13 травня – 54 дні. У кінці травня розпочинається літо. У другій декаді вересня настає осінь і триває до 26 листопада – 69 днів. Зима вступає в свої права з 18 листопада і триває 120 -130 днів до 20 березня. Сніг починає випадати в листопаді, але тривкий сніговий покрив утворюється з 22 грудня, сніг лежить 100-110 днів. Середня висота снігового покриву становить в середньому 30 см, іноді доходить до 42-56 см. Але бувають зими безсніжні, суворі. Період, коли середня добова температура повітря є нижчою нульової відмітки триває 123 дні.

       Опадів на рік випадає в середньому 454 міліметри, коливаючись в окремі роки від 237 до 679 міліметрів. Опади літнього періоду носять в основному зливовий характер, що нерідко викликає ерозію. Середнє число сонячних годин на рік становить 1759. 

      В період вегетації сільськогосподарських рослин можливі засухи, середня кількість днів зі слабою засухою може досягати 31.

        Основним джерелом зволоження більшості ґрунтів є атмосферні опади, розподіл яких тісно пов'язаний з рельєфом. Таке зволоження обумовлено тим, що ґрунтові води на більшій частині території знаходяться на глибині 6-12 м і практичного впливу на процес ґрунтоутворення не мають.

2.3 Геологічна будова території

          Територія села Кононівка та селища Кононівка розташована в зоні лісостепу – Лівобережна провінція.  Провінція розташована в межах Дніпровсько-Донецької западини, яка виповнена потужною товщею осадових відкладів. Докембрійський фундамент залягає на глибинах від 1000 до 5000 м і більше. Територія приурочена до східної частини південно-західного борту Дніпровсько-Донецької западини, якій у рельєфі відповідає акумулятивна терасова рівнина Середнього Дніпра, а також до середньої та південно-східної частин центрального грабена, яким у рельєфі відповідає пластово-ярусна нахилена Полтавська рівнина. Центральна частина Дніпровсько-Донецької западини характеризується тектонічною активністю окремих структур. Вплив останніх проявляється в плані річкової мережі, деформаціях поздовжніх профілів русел і терас, морфології долин.

          Ґрунтовий покрив має складну структуру. Основний фон утворюють чорноземи типові малогумусні з вмістом гумусу 4,5—5,5%, вони поширені на вододілах. У північній частині провінції сформувалися лучно-чорноземні, подекуди содово-солончакуваті ґрунти. На терасах поширені солонцюваті чорноземи, трапляються солончакуваті солонці й хлоридно-сульфатні солончаки.

         Територія села Кононівка та селища Кононівка відноситься до Драбівського природно-сільськогосподарського району, який входить до Середньодніпровсько-Сеймського округу.

        Геоморфологічно — це терасове межиріччя Супою і Сули. В основі тераси залягають давньоалювіальні та водно-льодовикові піски, які підстилають товщі морени. Лесовидні відклади вкривають поверхню тераси і визначають родючість типових малогумусних чорноземів, що сформувалися на них. Потужність лесових відкладів залежить від умов рельєфу і коливається від 3 до 8 м. Абсолютна висота тераси — 120—130 м. її поверхня плоскорівнинна, в цілому слабодренована. У зв'язку з цим поширені суфозійні западини. Кількість їх місцями досягає 15—20 на 1 га. Весною в них часто застоюється вода, що нерідко призводить до вимокання озимих культур.

       Ландшафтно-типологічна структура району характеризується переважанням плоскорівнинних слабодренованих дрібнозападинних лесово-терасових місцевостей. У структурі ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь переважають чорноземи типові.

   2.4 Гідрогеологія

            Згідно схеми гідрогеологічного районування території України, територія села Кононівка та селища Кононівка належить до Дніпровсько – Донецька западина.

    Дніпровсько-Донецька западина приурочена до С-В частини України. Рельєф знижений. Пагорби складаються з пісковика, крейди, вапняків. Багато річок: Сіверський Донець, Оскіл, т. д. Сучасний рельєф залишився після льодовика. Після нього залишилися флювіогляціальні опади. Геологічна будова території Дніпровсько-Донецької западини з точки зору геоморфології визначається знаходженням: З-З – Поліська низина. З-У – Російська платформа. Південно-східна частина – Донецька височина. Але основну площу охоплює Придніпровська низовина.

         Геологічна будова Дніпровсько-Донецької западини відзначається глибоким заляганням фундаменту. Осадові породи (h= 4-6км, в центрі западини - 20км). Під четвертичкой знаходяться утворення палеозою, мезозою, кайнозою - піщаник, доломіт, вапняк, крейда, сланець. Потужність девонських опадів – більше 4км, карбонових – 3.7 км, мезозою – трохи менше 2 км, палеогеновий – 250м, неогену – 30м. Поширені пісок, глина, пісковик, мергель палеогену. Зверху палеогенових, неогенових порід лежать піщані осади (алювій), флювіогляціальні утворення, морена, лесовидні суглинки. Геологічна будова і рельєф Дніпровсько-Донецької западини мають зв'язок між собою. Є закономірність розвитку кайназойских опадів різного генезису. Кожен вид приурочений до відповідного рельєфу. Ліс в основному приурочений до вододілів, давніх річкових долин. Алювіальні опади складають річкові тераси. Потужність кайнозойських опадів може досягати від метра до 50м.

            Геологічна будова Дніпровсько-Донецької западини представлена переваженням палеогену і неогену. У них легко може розвиватися карстовий процес. Тим більше, що опади оголюються поряд з руслом річок. Геологічна будова території Дніпровсько-Донецької западини у північних і західних районах пов'язана з террасовими, лесовими, моренними рівнинами. Більше половини території (центр, Ю-З, Ю) – це алювіальні пониження, морена тераса Дніпра, лесові рівнини. На півдні і сході – ерозійно-денудаційні або терасові рівнини.

           Геологічна будова і рельєф Дніпровсько-Донецької западини обумовлюють наступні інженерні геологічні процеси. Просадочность лесових порід в основному 7-30см. В центральній частині – легкі, середні і важкі суглинки. В іншій частині, на південь – середн., важкі суглинок. В пн. частини вздовж річкової долини, болот широко розвинені торфяні породи. Це слабкі грунти для будівництва. Також в цій частині широко поширені яри та зсуви. В іншій частині, на південь вздовж річкових терас також широко поширені зсуви, овражна ерозія. Широко розвинена і річкова ерозія. Тут трапляються зсуви, обвали. Взагалі зсуви характерні для вододільної поверхні. Варто приділити увагу будівництву в річкових долинах. Тут навесні після танення снігу і рясних опадів часто відбуваються підтоплення. У місцях неглибокого залягання карбонатних порід розвинуті карстові процеси.

       За особливостями водообміну виділяють три групи водоносних горизонтів і комплексів, приурочених до різних «стратиграфічних горизонтів»:

1)      Четвертинних, неогенових і палеогенових відкладів міжрічкових площ;

2)      Палеогенових, крейдяних і юрських відкладів депресій в кристалічному фундаменті;

      Живлення відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, фільтрації з річок, конденсації водяної пари. Під час дощів і весняного сніготанення рівні ґрунтових вод помітно підіймаються навіть при глибокому їх заляганні. Під час посух та взимку рівні ґрунтових вод знижуються.

   Рух підземних вод безнапірний. Безнапірний рух характерний для ґрунтових вод з вільною поверхнею рівнів. На території села Кононівка та селища Кононівка глибина залягання ґрунтових вод зростає від 6 до 15 м.

    Природні ресурси підземних вод є одним із основних джерел господарсько-питного водопостачання населеного пункту.                         

                                                                                                

 

 

                                                                                                                                        
     1. Украинский щит     2. Ковельский выступ     3. Волынско-Подольская плита     4. Карпатская складчатая область     5. Западно-Европейская платформа     6. Днепровско-Донецкая впадина     7. Воронежский массив     8. Донецкая складчатая область     9. Причерноморская впадина     10. Скифская плита     11. Крымская складчатая область

 

2.5 Гідрографія

           Село Кононівка та селище Кононівка, Драбівського району, Черкаської області розташоване на річці Чумгак. За  межами населених пунктів  знаходяться три ставки загальною площею 8,36 га. Живлення відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів.

          Основними джерелами водопостачання селища є підземні водозабори. Згідно Наказу Міністерства охорони здоров’я від 12.05.2010 № 400 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води відповідають встановленим нормам. Загальна жорсткість води – 6,7; загальна лужність – 5, йод – 21, калій – 4, кальцій – 60, магній – 34, натрій – 19, сухий залишок – 460, фториди – 1.

 

2.11      Рельєф

             Територія Черкаської області хоча і рівнинна, але умовно поділяється на дві частини – Правобережну і Лівобережну.Територія сіл розташована  в Придніпровській низовині.

             Рельєф сіл рівнинний, слабо хвилястий, похилений з північного сходу на південний захід. Абсолютна висота місцевості навколо села Кононівка та селища Кононівка становить 107-122 метра над рівнем моря. Складений рельєф з осадочних порід – лесу, глини, піску, які горизонтально залягають на кристалічній основі.

             В цілому рельєф сіл надзвичайно придатний для розвитку сільського господарства, будівництва промислових і житлових споруд і шляхів.

 

2.7 Ґрунти

           На території села Кононівка та селища Кононівка виділені: чорноземи типові малогумусні та чорноземи сильнореградовані легкосуглинкові; чорноземи типові і чорноземи сильнореградовані слабозмиті легкосуглинкові.

           Основні ґрунтоутворюючі породи – леси і лесоподібні суглинки. Генетичний тип грунту – чорноземні грунти, які мають найвищу господарську цінність. За механічним складом грунтовий покрив села та селища практично в рівній мірі розподілений на легкосуглинкові, середньосуглинкові та важкосуглинкові грунти. Структура грунтів грудкувата. Кислотність, насиченість основою, вміст гумусу і поживні речовини наведені по кожній агровиробничій групі грунтів нижче (Характеристика грунтів).

          Згідно схеми агрогрунтованого районування України територія села Кононівка та селища Кононівка відноситься до зони Лісостепу, провінції Лісостепової Правобережної.

          Для планування і здійснення заходів по підвищенню родючості земель близькі за генезисом, виробничими показниками та умовами залягання за рельєфом грунти об’єднані у відповідні агровиробничі групи грунтів. На території села Кононівка виділено 5 агровиробничих груп грунтів.

 

Номенклатура агровиробничих груп грунтів села Кононівка                                                                                                                                                                           

Шифр агровиробничої групи грунтів

Назва агровиробничої групи грунтів

Площа, га

53 г

Чорноземи типові малогумусні та чорноземи сильнореградовані легкосуглинкові

243,1439

55 г

Чорноземи типові і чорноземи сильнореградовані слабозмиті легкосуглинкові

4,9549

121 г

Лучно-чорноземні ґрунти та їх слабосолонцюваті і слабоосолоділі відміни легкосуглинкові

44,0780

122 г

Лучно-чорноземні слабосолонцюваті солончакуваті ґрунти легкосуглинкові

18,3686

134 г

Лучні, чорноземно-лучні і каштаново-лучні несолонцюваті і слабосолонцюваті засолені легкосуглинкові ґрунти

32,8546

Всього

343,4000

                                                                                                                                 

            На території селища Кононівка виділено 1 агровиробничу групу грунтів .

 

 

 

 

Номенклатура агровиробничих груп грунтів селища Кононівка                                                                                                                                                           

Шифр агровиробничої групи грунтів

Назва агровиробничої групи грунтів

Площа, га

53 г

Чорноземи типові малогумусні та чорноземи сильнореградовані легкосуглинкові

149,7000

Всього

149,7000

       Відповідно  наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 06.10.2003 № 245 «Про затвердження переліку особливо цінних груп грунтів», грунти що відносяться до належать до особливо цінних груп ґрунтів на території села Кононівка та селища Кононівка відсутні.

 

Характеристика грунтів.

 

      Чорноземи – багаті темнозабарвлені гуматним гумусом грунти, насичені основами, із зернистою або грудкуватою структурою, що не мають ознак сучасного перезволоження і сформувались під багаторічною трав'янистою рослинністю.

        Умови ґрунтоутворення в зоні розповсюдження чорноземів характеризуються наступною сукупністю факторів. Кліматсуббореальний, континентальний, слабоаридний, сезонно контрастний. Сума опадів складає від 350 до 500 мм на рік, Кз = 0,6-1,1, тип водного режиму непромивний. Рельєф різноманітний – у лісостепу – горбисто-хвилястий. Ґрунтотворні породипереважно леси та лесоподібні суглинки, рідко – елювій вапнякових порід та щільні глини. Майже всі породи карбонатні, інколи засолені. Чорноземи утворюються під густою трав'янистою степовою рослинністю зпотужною кореневою системою. У чорноземній зоні спостерігається явно виражена зональність рослинного покриву.

       Типові чорноземи  (шифри агровиробничих груп ґрунтів – 53г, 55г). Мають найхарактерніші морфологічні ознаки чорноземів: потужний гумусований профіль (>80 см), неглибоке залягання карбонатів (у верхньому перехідному горизонті або в його нижній частині), Е-І перерозподіл відсутній, СаСО3 у вигляді псевдоміцелію або трубочок.

       За гранулометричним складом чорноземи переважно суглинкові, у більшості підтипів відсутні помітні зміни мулистої фракції за профілем, лише в опідзолених існує невеликий її перерозподіл. Хімічний склад чорноземів характеризується рівномірним розподілом SiО2 та R2О3 за профілем, за винятком опідзолених. У Н-горизонті акумулюються N, P, S та інші біофільні елементи, більшістю ґрунти вилугувані від водорозчинних сполук. Гумусу в чорноземах багато, до 12%, гумусовий профіль прогресивно-акумулятивний, склад гумусу гуматний, гумусові кислоти високо конденсовані, переважають їх фракції, пов'язані з Са, майже цілком відсутні вільні фульвокислоти.

                                                                                                                                                          Характеристика типових чорноземів Лісостепу

 

Підтипи чорноземів

Гумус,

%

Сгк/Сфк

рН

Склад

ввібраних

катіонів

ЄП,

мг-екв/100 г грунту

СНО, %

Потужність Н+НР, см

Типові

7-12

1,5-3,0

~7

Са, Mg

45-60

100

60-130

 

          Фізико-хімічні властивості чорноземів відмінні. Ці грунти мають потужний грунтово-поглинальний комплекс з великою ЄП (30-70 мг-екв), СНО коливається від 93 до 100%, ГПК майже повністю насичений Са та Mg, реакція середовища близька до нейтральної, нейтральна або слаболужна, висока буферність. Фізичні та водно-фізичні властивості чорноземів добрі, консистенція нещільна, висока вологоємність, добра водопроникність. Щільність твердої фази складає 2,4 г/см куб у Н-горизонті й збільшується до 2,7 г/см куб у материнській породі. Щільність грунту 1,0-1,6 г/см куб, пористість 55-60%.

         Чорноземи мають оптимальний тепловий режим: добре поглинають енергію сонця, довго зберігають тепло. Водний режим чорноземів сприятливий для процесу гумусоакумуляції, але з точки зору їх сільськогосподарського використання є основним лімітуючим фактором родючості. Чорноземна зона характеризується нестабільним або недостатнім зволоженням. У формуванні водного режиму можна виділити два періоди:

1 – висушування грунту, яке спостерігається влітку та на початку осені;

2 – промочування грунту з перервою на промерзання з осені до весни.

        У чорноземах лісостепу тип водного режиму періодично промивний. Поживний режим чорноземів оптимальний: дуже високий вміст валових їх форм, основна частина N знаходиться в органічній формі, але легко вивільняється при мінералізації, багато рухомого фосфору.

           Чорноземна зона найбільш освоєна, у ній вирощуються всі районовані сільськогосподарські культури, особливо ефективно ці грунти використовуються під зернові високої якості, соняшник, цукровий буряк.

           Чорноземи – потенційно найродючіші грунти. Головною проблемою їх використання є несприятливий водний режим, тому велике значення має система накопичення та зберігання вологи в грунті, створення лісосмуг, снігозатримання і т.п. Важливим заходом є боротьба з водною (в лісостепу) ерозією, дотримання правильних сівозмін, насичених грунто-зберігаючими культурами; введення чистих парів, безполицевого обробітку грунту. Хоча грунти добре забезпечені поживними речовинами, внесення мінеральних добрив – умова одержання високих урожаїв. Важливо вносити органічні добрива, щоб зберегти стабільну кількість гумусу, водно-фізичні властивості.

           Лучно-чорноземні ґрунти (шифр агровиробничої групи ґрунтів – 121г – 122г).Сформувались вони на лесових відкладах обширних древніх долин та їх терас з неглибоким заляганням грунтових вод (3...4м). За будовою грунтового профілю вони дуже близькі до чорноземів глибоких, визначаються оглеєнням материнської породи і дещо більшим зволоженням всіх горизонтів, особливо весною. У зв'язку з цим строки достигання грунтів для обробітку у них дещо довші, ніж у плакорних земель.

          Гумусовий горизонт лучно-чорноземних грунтів сягає 40...50см, вся глибина гумусового зафарбування 80...90см і більше. Гумус у орному шарі в середньому 5,8%, а на глибині 50...60см, ще 4,1...4, реакція грунтового розчину слабокисла (рН сольове 6,0), сума увібраних основ досягає 23,3мг-екв. на 100г грунту, а гідролітична кислотність, дуже низька – 2,7мг-екв. на 100г грунту. У зв'язку з цим ступінь насичення основами становить 90,3...94,4%. Грунти мають досить енергію нітрифікації і малу рухомість фосфору. Маючи близькі до чорноземів фізико-хімічні властивості, лучно-чорноземні грунти краще забезпечені вологою.

              Лучно-чорноземні грунти придатні для вирощування основних інтенсивних культур, районованих для лісостепу. Для підвищення родючості вони потребують систематичного внесення органічних і мінеральних добрив. Найбільший ефект дає застосування фосфорних добрив.

            Чорноземно-лучні та лучні грунти(шифри агровиробничих груп ґрунтів – 134г).Вони приурочені до зниження надзаплавних терас, складених делювіальними та алювіальним терасами. Значна частина чорноземно-лучних грунтів утворилась на щільних глинах, що призвело до поверхневого перезволоження і оглеєння так звані чорноземно-лучні мочаристі та мочарні грунти, що залягають на шлейфах схилів, у місцях виклинювання грунтових вод.

          Цей грунтовий тип займає проміжне місце між лучно-чорноземними та лучними грунтами. Профіль порівняно з лучно-чорноземними дещо вкорочений, але значно глибший, ніж у лучних. Крім чорноземно-лучних грунтів оглеєна нижня частина профілю, а в них гірший водно-повітряний режим. Мочаристі та мочарні відміни залягають на важких щільних глинах в умовах постійного або сезонного підтоплювання, тому вони перезволожені і оглеєні по всьому профілю. Особливо незадовільний водний режим весною, коли орний шар перетворюється у драглисте місиво, що залягає над щільним і водонепроникним перехідним горизонтом. Все це погіршує фізичні властивості грунтів, знижує родючість.

           Чорноземно-лучні грунти відзначаються досить високим вмістом пе­регною (4...5%), мають слабокислу реакцію грунтового розчину (рН сольове 5,7...6,4). Сума увібраних основ коливається в межах 25,0...35,0мг-екв. на 100г грунту, а ступінь насичення основами досягає 90,1%.

           Лучні грунти сформувались на сучасних алювіальних відкладах, часто шаруватих, від супіщаних до середньосуглинистих за механічним складом, у заплавах річок, днищах балок і лощинах стоку.

           Профіль лучних грунтів слабо диференційований на генетичні гори­зонти. З поверхні виділяється 3–5-сантиметрова дернина, складена з відмерлих стебел і коріння рослин. Гумусовий горизонт (Н) 20...30см. Він добре гумусований (5% гумусу), з чітко вираженою зернистою структурою. До глибини 50...70см простягається перехідний горизонт (НРк), здебільшого карбонатний, добре гумусований, з виразними слідами помірного оглеєння.

           Лучні грунти відзначаються сприятливими фізико-хімічними властивостями. Вони мають слабокислу реакцію грунтового розчину (рН сольової витяжки 6,0), низьку гідролітичну кислотність і високу суму увібраних основ – відповідно 0,3...0,6 та 24,9...40,6мг-екв. на 100г грунту. Ступінь насичення основами 98,2%.

           Чорноземно-лучні та лучні грунти характеризуються високою при­родною родючістю, а тому можуть забезпечити вологою найбільш вибагливі культури. Вони мають великі валові запаси поживних речовин і сприятливу динаміку. Обробляти весною їх потрібно пізніше від плакорних грунтів у зв'язку з перезволоженням і збільшенням термінів дозрівання. Мочарні та мочаристі чорноземно-лучні грунти потребують докорінного поліпшення шляхом розпушування, внесення органічних доб­рив, а в умовах інтенсивного підтоплювання також гончарного дренажу.

           Грунти придатні для вирощування основних інтенсивних культур, районованих для лісостепу, особливо коренеплодів і бульбоплодів, сіяних трав і городніх культур.

          

2.8 Рослинність.

        На території населених пунктів представлені такі типи рослинних асоціацій: ліс, луки, болота. Природна рослинність в основному трав’яниста, поширена на схилах та днищах балок і представлена тут тонконогом лучним, конюшиною білою, кульбабою, деревієм тисячолистим. На заболочених ділянках днищ балок зустрічаються осоки та ситники.

Територію населених пунктів відносять до незабезпеченої лісом території району.

Флора кормових угідь населених пунктів в своєму складі містить кормові, лікарські, декоративні, медоносні, технічні, лікарсько-харчові та ефіроносні види. Серед них більшість (71%) має кормове значення та представлені такими господарськими групами: злакова, бобова, осоково-ситникова і різнотравна. Високими кормовими якостями відрізняється група бобових та злакових кормових угідь.

2.9 Корисні копалини.

           На території села Кононівка та селища Кононівка, як і на всьому українському кристалічному щиті ні нафти, ні горючих газів, ні фосфоритів, ні копальних солей не виявлено, бо в геологічному минулому тут не було умов для утворення цих родовищ. Але є природна сировина, яка використовується у будівництві і гончарстві: різні види глин та пісок.

На північному заході та північному сході населеного пункту знаходяться глинища для забезпечення населення будівельною глиною. Також є запаси прісної води.

 

2.10 Сучасний розподіл земель по категоріях.

          Згідно справи по встановленню адміністративної межі Кононівської сільської ради та затвердження меж села Кононівка та селища Кононівка, Драбівського району, Черкаської області, затвердженої рішенням Драбівської районної ради народних депутатів від 02.12.1993 року № 16/21 «Про затвердження адміністративних меж сільських і селищних Рад та населених пунктів району» та рішення сесії Кононівської сільської ради народних депутатів від 17.12.1993 року  «Про затвердження адміністративної межі по селу Кононівка та селищу Кононівка» площа села Кононівка  складає 343,4000 га та площа селища Кононівка складає 149,7000 га.

          Існуючі межі населених пунктів Кононівка та селища Кононівка нанесені на графічні матеріали згідно вищезазначених матеріалів.

           На протязі останніх років графічні матеріали не коригувались, в той час як земельні ділянки надавались у власність та користування під житлову забудову, для ведення особистого селянського господарства та для інших потреб, тому структура земельних угідь села Кононівка та селища Кононівка наведена з урахуванням змін, які відбулися.

           Зведений баланс земель за розрахунковий період згідно справи по         встановленню адміністративної межі Кононівської сільської ради та затвердження меж села Кононівка та селища Кононівка, Драбівського району, Черкаської області та сучасного стану використання земель, приведений нижче.

            Перелік угідь в межах села Кононівка та селища Кононівка визначений з урахуванням додатку 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.

 

Зведений баланс земель за розрахунковий період села Кононівка.

 

 

 

 

 

    Назва земельних угідь згідно КВЗУ

Площа згідно справи по встановленню адміністративної межі Кононівської сільської ради та затвердження меж села Кононівка та селища Кононівка

Площа з урахуванням змін, які відбулися, га

Різниця, га

рілля

234,7000

230,7262

-3,9738

багаторічні насадження

14,9000

0,0000

-14,9000

сіножаті

2,2000

0,0000

-2,2000

пасовища

20,9000

26,4614

5,5614

ліси та інші лісовкриті землі

10,1000

1,1879

-8,9121

болота

0,8000

0,0000

-0,8000

малоповерхова забудова

3,8000

42,5941

38,7941

інших земель

2,4000

0,0000

-2,4000

землі під дорогами

3,7000

3,7000

0,0000

вулиці та бульвари (включаючи тротуари), набережні, площі

25,7000

14,3331

-11,3669

землі під громадською забудовою 

9,9000

5,0820

-4,8180

іншілісовкритіплощі 

0,0000

1,6950

1,6950

з усіх лісів лісові насадження лінійного типу 

0,0000

1,9299

1,9299

землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами

10,8000

12,0498

1,2498

землі під кладовищами, крематоріями, меморіальними комплексами та пам’ятниками, скотомогильниками

3,5000

3,6406

0,1406

Всього

343,4000

343,4000

0,0000

 

 

 

 

 

    Назва земельних угідь згідно КВЗУ

Площа згідно справи по встановленню адміністративної межі Кононівської сільської ради та затвердження меж села Кононівка та селища Кононівка

Площа з урахуванням змін, які відбулися, га

Різниця, га

рілля

99,1000

72,1970

-          26,9030

багаторічні насадження

3,3000

0,0000

-          3,3000

сіножаті

2,9000

0,0000

-          2,9000

пасовища

1,0000

0,7961

-          0,2039

з усіх лісів лісові насадження лінійного типу

0,0000

3,4446

+ 3,4446

землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами

33,8000

0,0000

-          33,8000

землі під дорогами, зокрема підґрунтовими 

0,0000

3,2152

 + 3,2152

ставки

0,0000

0,0000

0,0000

малоповерхова забудова

2,1000

20,6364

+ 18,5364

землі під дорогами

0,3000

0,0000

- 0,3000

вулиці та бульвари (включаючи тротуари), набережні, площі

2,4000

8,5552

+ 6,1552

землі під громадською забудовою 

4,8000

5,0307

+ 0,2307

землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення

0,0000

32,1024

+ 32,1024

ліси та інші лісовкриті землі

0,0000

0,5748

+ 0,5748

іншілісовкритіплощі 

0,0000

3,1476

+ 3,1476

землі під кладовищами, крематоріями, меморіальними комплексами та пам’ятниками, скотомогильниками

0,0000

0,0000

0,0000

Всього

149,7000

149,7000

0,0000

           

        Аналізуючи склад земельних угідь села Кононівка та селища Кононівка, відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель», додатку 3 Порядку ведення Державного земельного кадастру, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, за основним цільовим призначенням доцільно додати характеристику населеного пункту за категоріями земель .                       

                                           

 

                                

                                                                         

Пропозиції перерозподілу земель по категоріях села Кононівка.

№п/п

Категорія земель

Назва земельних угідь

Площа, га

Площа, %

1

Землі сільськогосподарського призначення

Рілля

230,7262

67,18

Багаторічні насадження

0,0000

0,00

Сіножаті

0,0000

0,00

Пасовища

26,4614

7,71

З усіх лісів лісові насадження лінійного типу 

1,9299

0,56

Землі під господарськими будівлями і дворами

12,0498

3,51

Всього

271,1673

78,96

2

Землі житлової та громадської забудови

Малоповерхова забудова

42,5941

12,41

Землі під громадською забудовою

5,0820

1,48

Вулиці та бульвари (включаючи тротуари), набережні, площі

14,3331

4,17

Інші лісовкриті площі

1,6950

0,49

Землі під кладовищами, крематоріями, меморіальними комплексами та пам’ятниками, скотомогильниками

3,6406

1,06

Всього

67,3448

19,61

3

Землі лісогосподарського призначення

Ліси та інші лісовкриті землі

1,1879

0,35

Всього

1,1879

0,35

4

Землі водного фонду

Болото

0,0000

0,00

Ставки

0,0000

0,00

Всього

0,0000

0,00

5

Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення

Землі, які використовуються для транспорту

3,7000

1,08

Всього

3,7000

1,08

 

Всього

343,4000

100,00

                                                  Структура земель села Кононівка   

         

Пропозиції перерозподілу земель по категоріях селища Кононівка.

№п/п

Категорія земель

Назва земельних угідь

Площа, га

Площа, %

1

Землі сільськогосподарського призначення

Рілля

72,1970

48,23

З усіх лісів лісові насадження лінійного типу

3,4446

2,30

Сіножаті

0,0000

0,00

Пасовища

0,7961

0,53

Землі під господарськими будівлями і дворами

0,0000

0,00

Землі під дорогами, зокрема підґрунтовими

3,2152

2,15

Всього

79,6529

53,21

2

Землі житлової та громадської забудови

Малоповерхова забудова

20,6364

13,78

Землі під громадською забудовою

5,0307

3,36

Вулиці та бульвари (включаючи тротуари), набережні, площі

8,5552

5,71

Інші лісовкриті площі

3,1476

2,10

Землі під кладовищами, крематоріями, меморіальними комплексами та пам’ятками, скотомогильниками

0,0000

0,00

Всього

37,3699

24,96

3

Землі лісогосподарського призначення

Ліси та інші лісовкриті землі

0,5748

0,38

Всього

0,5748

0,38

4

Землі водного фонду

Річки

0,0000

0,00

Болото

0,0000

0,00

Ставки

0,0000

0,00

Всього

0,0000

0,00

5

Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення

Землі промисловості

32,1024

21,45

Всього

32,1024

21,45

 

Всього

149,7000

100,00

                                                      Структура земель селища Кононівка    

           Згідно ст.19 Земельного кодексу України земельні ділянки кожної категорії, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб перебувають у запасі.

           Ґрунтове обстеження території населеного пункту проведено ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут» при складанні технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Кононівка та селища Кононівка Драбівського району, Черкаської області.

           До малопродуктивних земель відносяться землі, ведення землеробства на яких економічно невигідно – матеріальні та енергетичні затрати перевищують вартість продукції. На території села Кононівка та селища Кононівка такі грунти відсутні.

           Деградовані землі, землі що зазнають підтоплення, радіоактивного та хімічного забруднення та інших негативних явищ на території населеного пункту відсутні.

 

2.11. Соціально-демографічні показники  та здоров'я населення 

В населеному пункті села Кононівка та селища Кононівка впродовж років спостерігається скорочення чисельності населення, що пов'язано зі специфікою демографічних процесів, погіршення показників здоров'я, зниження матеріального добробуту та безпеки життєдіяльності.

Демографічні показники та здоров'я населення є чутливими показниками, які відображають зміни у якості навколишнього природного середовища. Дані свідчать про те, що в екологічно несприятливих районах реєструється збільшення рівня смертності та захворюваності населення, при цьому відстежується певний зв'язок з екологічними особливостями району.

Демографічна ситуація характеризується негативним природним приростом.Аналіз демографічних показників свідчить, що протягом ряду років спостерігається стабільне зниження чисельності населення. Основна причина зниження приросту населення – збільшення смертності на фоні зниження народжуваності.

 

Природний рух населення Драбівського району

 

Роки

Кількість
живонароджених, осіб

Кількість померлих,
осіб

Природний приріст, скорочення (-), осіб

2018

164

683

-519

За інформацією Головного управління статистики у Черкаській області

 

Зміна вікової структури населення, зниження якості та тривалості життя є наслідком багатьох економічних, соціальних та екологічних факторів, серед яких забруднення навколишнього природного середовища займає значне місце. Високий рівень забруднення атмосферного повітря – один з основних факторів підвищення ризику смертності та захворюваності населення.

У структурі загальної захворюваності всього населення переважають хронічні хвороби (системи кровообігу, органів дихання, органів травлення, кістково-м’язової та сечостатевої системи).

В 2017 році в порівнянні з 2016 роком показники захворюваності
на 10 тис. населення зменшилися:

- на хвороби органів дихання з 3525,3 до 3234,4;

- на хвороби ендокринної системи з 940,7 до 939,4;

- травми та отруєння з 537,4 до 532,4;

- на хвороби органів травлення з 1806,4 до 1748,5;

- на хвороби систем кровообігу з 5565,9 до 5470,3;

- на хвороби кістково-м'язової системи з 1221,2 до 1168,5.

Проте збільшився рівень захворюваності:

- на хвороби нервової системи з 374,3 до 377,2;

- на хвороби шкіри з 453,8 до 464,1;

- на хвороби сечостатевої системи з 992,8 до 998.

Показник первинної захворюваності дітей віком до 17 років становив:
в 2015 році -15149,3(на 10 тис. населення); у 2016 році  - 15299,3 (на 10 тис. населення); у 2017 році - 14677,5 (на 10 тис. населення).

 

ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ
у разу якщо документ державного планування не буде прийнятий

         Не підтримання відповідних заходів передбачених Схемою землеустрою призведе до нераціонального використання земельних ресурсів, поширення вітрової та водної ерозії ґрунтів, хаотичної забудови земельних ділянок, недотримання громадянами та юридичними особами обмежень у використанні земельних ділянок, забруднення та виснаження ґрунтів.

 

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІНАСЕЛЕННЯ ТА СТАНУ ЙОГО ЗДОРОВ’Я НА ТЕРИТОРІЯХ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ.

Схемою землеустрою передбачено реалізація природоохоронних заходів.

Сучасний стан використання земельних ресурсів  не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, що негативно впливає на стійкість агроландшафту. Сільськогосподарська освоєністьземель перевищує екологічно допустиму, і протягом років залишилась майже незмінною.

Нераціональна система землекористування призвела до тяжких екологічних наслідків, а саме: наявності таких проявів деградації земель як ерозія, техногенне забруднення, вторинне осолонцювання, підтоплення та зсуви ґрунтів.

Високий рівень розораності угідь, в тому числі на схилах, значне розширення посівів просапних культур та практично повне припинення виконання комплексу робіт по захисту ґрунтів, порушення системи обробітку ґрунту приводить до погіршення стану земель.

Зважаючи на це і враховуючи кліматичні особливості (часті відлиги, різка зміна температури під час весняного сніготанення, весняні суховії, зливовий характер опадів в талий період), а також знищення лісової та трав’янистої рослинності на крутосхилах, неправильне розміщення доріг та інших лінійних об’єктів на місцевості зумовлюють інтенсивному розвитку ерозійних процесів.

Водна ерозія ґрунтів проявляється  на схилах, що перевищують ухил 0,5 градуса.

Збереження на сьогодні високого рівня розораності угідь, в тому числі на схилах, при значному розширенні площі просапних культур та практично повного припинення виконання комплексу робіт по захисту ґрунтів призводить до розвитку небувалих ерозійних і деградаційно-руйнівних процесів, що створює загрозу економічній безпеці.

В результаті використання важкої техніки відбувається ущільнення ґрунту, розвиваються ерозійні процеси, надмірне використання добрив призводить до засолення ґрунтів, разом з тим з року в рік родючість зменшується, однією з причин чого є виніс з полів родючого шару ґрунту.
На даний час великий відсоток земель являються розораними і знаходяться в постійній експлуатації.

Одним з результатів антропогенного впливу на земельні ресурси та ґрунти є виникнення зсувів.

Останніми роками в зв'язку з фактичним знищенням системи боротьби та запобігання розвитку ерозійних процесів значно посилились процеси яроутворення.

Основним напрямком з охорони земель, підвищення родючості ґрунтів і економії енергоресурсів повинні стати впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі ґрунтозахисних та енергозберігаючих, проведення робіт по вилученню з інтенсивного обробітку малопродуктивних, ерозійно-небезпечних земель, впровадження грунтозахисно-меліоративної та агроландшафтної організації території.

З метою відновлення малопродуктивних та деградованих земель, після тривалого їх використання, проводиться їх консервація. На малопродуктивних земельних ділянках чи ділянках без ґрунтового покриву проводять рекультивацію шляхом пошарового нанесення знятої ґрунтової маси, а в разі потреби і материнської породи.

Дослідження щодо земель, які підлягають вітровій та водній ерозії, проводились у 1983 році, після цього моніторинг не проводився.

    Відповідно до наукових розробок Інституту землеустрою УААН на території села Кононівка та селища Кононівка виділяємо такі еколого-ландшафтні зони:

-          широких вододільних плато і стародавніх терас (без вираженої западиності), (ухили 0-1),

-          схилів складної форми з улоговинами (ухили 1-3),

-          односкатних схилів простої форми (ухили 3-5),

-          схилів складної форми з улоговини (ухили 5-7),

       На основі виділених еколого-ландшафтних зон проводиться формування різних видів землекористування. Запропоноване зонування території дасть можливість в погодженні з еколого-ландшафтними територіальними структурними одиницями провести розміщення окремих категорій земель і фондів. Це здійснюється  віднесенням їх до трьох груп земель, які визначають існування основних функціональних типів сучасного навколишнього середовища: агроландшафтного, середовищестабілізуючого та селітебного.

    На території села Кононівка та селища Кононівка виділено 3 типи землекористування:

-          агроландшафтний (складають землі категорії сільськогосподарського призначення)

-          середовищестабілізуючий (представляють землі категорії лісогосподарського призначення, водного фонду, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення),

-          сельбітний (землі, призначені для забудови та розташування об’єктів галузей економіки (землі житлової та громадської забудови, землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення).

     У агроладшафтної групи земель за придатністю для вирощування різних сільськогосподарських культур виділяємо:

1)      землі орнопридатні;

2)      землі придатні для багаторічних насаджень;

3)      землі сіножатно-пасовищного використання.

    Орнопридатні землі на території села Кононівка та селища Кононівка розподілені на три технологічні групи для вирощування основних продовольчих і технічних культур (картограма агровиробничих груп ґрунтів  та крутизни схилів).

             Відповідно до Наказу Державного агентства земельних ресурсів України  від 2 жовтня 2013 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь», виходячи з наданої інформації про угіддя населеного пункту виділено наступні технологічні групи.

              Для виділення технологічних груп ґрунтів сільськогосподарських угідь використано карти грунтів, картограми крутості схилів та технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель села Кононівка та селища Кононівка, Кононівської сільської ради Драбівського району Черкаської області.   

                                                                               

Технологічні групи ґрунтів села Кононівка

Технологічна група

Загальна характеристика групи

Площа, га

Площа, %

I група

До І групи належать нееродовані й слабоеродовані землі, розташовані на схилах крутістю до 3, характер рельєфу і якісний стан яких (механічний склад, відсутність перезволоження, інтенсивного засолення, солонцюватості, відсутність засмічення камінням, ступінь дефляційної стабільності та ін.) дозволяють вирощувати районовані сільськогосподарські культури за інтенсивними технологіями, включаючи просапні. На цих землях розмішуються польові сівозміни з максимальним, за потреби, насиченням просапними культурами.

390,7748

93,91

Іа

Рівнинні землі /крутістю до 1/, на які немає обмеження у виборі напряму обробітку й посіву.

257,7463

 

Іб

Схилові землі /крутістю 1-3/, де обов’язковий обробіток та посів поперек або під припустимим кутом до схилу.

133,0285

 

ІІ група

До ІІ технологічної групи належать землі, розташовані на схилах 3-7 з перевагою незмитих ґрунтів (за наявності також слабо- і середньозмитих). На землях ІІ групи проектуються зерно-трав’яні та ґрунтозахисні сівозміни з виключенням розміщення чорного пару, просапних культур (технічні, овочеві, баштанні, кормові коренеплоди, картопля) та інші ерозійно нестійких культур.

21,0434

5,06

ІІа

Схили крутістю 3-5 без улоговин. На землях технологічної підгрупи ІІа розміщують зерно-трав’яні сівозміни.

14,2148

 

ІІб

Схили крутістю 5-7, а також ускладнені улоговинами схили 3-5. На землях технологічної підгрупи ІІб – травопільні ґрунтозахисні сівозміни.

6,8286

 

ІІІ група

Землі ІІІ технологічної групи включають схили крутістю понад 7 та деградовані і малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним. Ці землі включаються з інтенсивного використання, підлягають залуженню та виведенню з орних земель і трансформації їх у природні кормові угіддя або лісові насадження.

4,2697

1,03

Всього

416,0879

100,00

             З даної таблиці видно, що левова частина орних земель села Кононівка (93,91%) відноситься до І агротехнологічної групи (0-3). Незначну площу займають землі ІІ технологічної групи (5,06%). На схилові території (понад 7), де знаходяться орні землі, припадає 1,03% від загальної площі сільськогосподарських угідь.

           Природні кормові угіддя поділені за інтенсивністю і характером використання на еколого-технологічні групи. В межах населеного пункту виділено одну еколого-технологічну групу: до І групи відносять ділянки на схилах до 7, які не використовуються.

Технологічні групи ґрунтів селища Кононівка

Технологічна група

Загальна характеристика групи

Площа, га

Площа, %

I група

До І групи належать нееродовані й слабоеродовані землі, розташовані на схилах крутістю до 3, характер рельєфу і якісний стан яких (механічний склад, відсутність перезволоження, інтенсивного засолення, солонцюватості, відсутність засмічення камінням, ступінь дефляційної стабільності та ін.) дозволяють вирощувати районовані сільськогосподарські культури за інтенсивними технологіями, включаючи просапні. На цих землях розмішуються польові сівозміни з максимальним, за потреби, насиченням просапними культурами.

143,6831

93,38

Іа

Рівнинні землі /крутістю до 1/, на які немає обмеження у виборі напряму обробітку й посіву.

42,1906

 

Іб

Схилові землі /крутістю 1-3/, де обов’язковий обробіток та посів поперек або під припустимим кутом до схилу.

101,4925

 

ІІ група

До ІІ технологічної групи належать землі, розташовані на схилах 3-7 з перевагою незмитих ґрунтів (за наявності також слабо- і середньозмитих). На землях ІІ групи проектуються зерно-трав’яні та ґрунтозахисні сівозміни з виключенням розміщення чорного пару, просапних культур (технічні, овочеві, баштанні, кормові коренеплоди, картопля) та інші ерозійно нестійких культур.

10,1843

6,62

ІІа

Схили крутістю 3-5 без улоговин. На землях технологічної підгрупи ІІа розміщують зерно-трав’яні сівозміни.

7,6859

 

ІІб

Схили крутістю 5-7, а також ускладнені улоговинами схили 3-5. На землях технологічної підгрупи ІІб – травопільні ґрунтозахисні сівозміни.

2,4984

 

ІІІ група

Землі ІІІ технологічної групи включають схили крутістю понад 7 та деградовані і малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним. Ці землі включаються з інтенсивного використання, підлягають залуженню та виведенню з орних земель і трансформації їх у природні кормові угіддя або лісові насадження.

0,0000

0,0000

Всього

153,8674

100,00

        Україна належить до держав з дуже високим рівнем антропогенних та техногенних навантажень на земельні ресурси.

    Для оцінки впливу складу угідь на екологічну стабільність землекористування та агроландшафтів  нами запропоновано такі екологічні показники:

·         коефіцієнт екологічної стабільності землекористування;

·         коефіцієнт антропогенного навантаження.

    Оцінка впливу складу угідь на екологічну стабільність території села Кононівка та селища Кононівка, стійкість якої залежить від сільськогосподарської освоєності земель, розораності і інтенсивності використання угідь, забудови території, характеризується коефіцієнтом екологічної стабільності землекористування на час складання проекту і по проекту землеустрою.

    Значення коефіцієнтів оцінки екологічних властивостей земельних угідь обраховуються з використання даних Методичних рекомендацій оцінки екологічної стабільності агроландшафтів і сільськогосподарського землекористування / Третяк А.М., Третяк Р. А., Шквир М.І. – К.: ІЗ УААН, 2001, с.15.

    При різному складі угідь коефіцієнт екологічної стабільності території (К ек. Ст.) розраховується за формулою:

 

   

    Де К1і – коефіцієнт екологічної стабільності угіддя 1-го виду;

          Рі – площа угіддя 1-го виду;

          Кр – коефіцієнт морфологічної стабільності рельєфу

          (Кр = 1,0 – для стабільних територій і Кр = 0,7 для нестабільних територій).

      Якщо одержане значення К ек.ст менше 0,33, то територія є екологічно нестабільною; якщо змінюється від 0,34 до 0,50 – відноситься до стабільно нестійкої; якщо перебуває в межах від 0,51 до 0,66 – переходить у межі середньої стабільності; якщо перевищує 0,67 – територія є екологічно стабільною.

    Коефіцієнт антропогенного навантаження (Ка.н.) характеризує наскільки великий вплив діяльності людини на стан довкілля, у т.ч. на земельні ресурси. Він розраховується за формулою:

     Де Р – площа земель з відповідним рівнем антропогенного навантаження, га;

         Б – бал, відповідної площі з певним рівнем антропогенного навантаження (вимірюється за 5-ти бальною шкалою).

    Розрахунок коефіцієнтів антропогенного навантаження села Кононівка та селища Кононівка приведений в таблицях 27-30. Коефіцієнт антропогенного навантаження (Ка.н.) характеризує ступінь впливу діяльності людини на стан довкілля, у т.ч. земельні ресурси, та має значення: Б – рівень антропогенного навантаження відповідної площі, балів (за 5-бальною шкалою). Високий ступінь антропогенного навантаження (5 балів) мають землі промисловості, транспорту, населені пункти; значний (4 бала) – рілля, багаторічні насадження; середній (3 бала) – природні кормові угіддя (сінокоси, пасовища), залужені балки; незначний (2 бала) – лісосмуги, чагарники, ліси, болота, під водою; низький (1 бал) – мікрозаповідники.

Розрахунок коефіцієнтів екологічної стабільності та антропогенного навантаження села Кононівка     (в існуючих межах)

 

Угіддя

Коефіцієнт екологічної стабільності угіддя (К1)

Площа угіддя (Р)

К1 * Р

Коефіцієнт екологічної стабільності території (К ек.ст.)

Коефіцієнт антропогенного навантаження (К а.н.)

Забудована територія і дороги

0,00

77,7590

0,00

0,00

5

Кладовище

0,00

3,6406

0,00

0,00

5

Рілля

0,14

-

-

-

4

Виноградники

0,29

-

-

-

4

Лісосмуги

0,38

1,9299

0,73

0,00

2

Фруктові сади, чагарники, багаторічні насадження

0,43

2,8829

1,24

0,00

4

Городи (присадибні ділянки)

0,50

230,7262

115,36

0,34

4

Яри та інші

0,50

-

-

-

3

Сіножаті

0,62

-

-

-

3

Пасовища, перелоги

0,68

26,4614

17,99

0,05

3

Землі водного фонду

0,79

-

-

-

2

Ліси природного походження

1,00

-

-

-

2

Разом

 

343,4000

135,32

0,39

3,60

                  

                                                                                                                                                                 

                                                                                                                                                   

Розрахунок коефіцієнтів екологічної стабільності та антропогенного навантаження села Кононівка  (за Схемою землеустрою)

 

Угіддя

Коефіцієнт екологічної стабільності угіддя (К1)

Площа угіддя (Р)

К1 * Р

Коефіцієнт екологічної стабільності території (К ек.ст.)

Коефіцієнт антропогенного навантаження (К а.н.)

Забудована територія і дороги

0,00

84,1429

0,00

0,00

5

Кладовище

0,00

3,6406

0,00

0,00

5

Рілля

0,14

 

 

 

4

Виноградники

0,29

 

 

 

4

Лісосмуги

0,38

1,9299

0,73

0,00

2

Фруктові сади, чагарники

0,43

2,8829

 

1,24

0,00

4

Городи (присадибні ділянки)

0,50

234,6611

117,33

0,21

4

Яри та інші

0,50

 

 

 

3

Сіножаті

0,62

 

 

 

3

Пасовища, перелоги

0,68

181,4268

123,37

0,22

3

Ставки і болота природного походження

0,79

43,9736

34,74

0,06

2

Ліси природного походження

1,00

 

 

 

2

Разом

 

552,6578

277,41

0,49

3,57

 

                                                                                                                                                 

Розрахунок коефіцієнтів екологічної стабільності та антропогенного навантаження селища Кононівка     (в існуючих межах)

Угіддя

Коефіцієнт екологічної стабільності угіддя (К1)

Площа угіддя (Р)

К1 * Р

Коефіцієнт екологічної стабільності території (К ек.ст.)

Коефіцієнт антропогенного навантаження (К а.н.)

Забудована територія і дороги

0,00

72,6875

0,00

0,00

5

Рілля

0,14

 

 

 

4

Виноградники

0,29

 

 

 

4

Лісосмуги

0,38

3,4446

1,31

0,01

2

Фруктові сади, чагарники

0,43

0,5748

0,25

0,001

4

Городи (присадибні ділянки)

0,50

72,1970

36,10

0,25

4

Яри та інші

0,50

 

 

 

3

Сіножаті

0,62

 

 

 

3

Пасовища, перелоги

0,68

0,7961

0,54

0,003

3

Ставки і болота природного походження

0,79

 

 

 

2

Ліси природного походження

1,00

 

 

 

2

Разом

 

149,7000

38,2

0,26

4,43

                                                                                                                                                                                                                                                                                         

                                                                                                                                               

Розрахунок коефіцієнтів екологічної стабільності та антропогенного навантаження селища Кононівка  (за Схемою землеустрою)

Угіддя

Коефіцієнт екологічної стабільності угіддя (К1)

Площа угіддя (Р)

К1 * Р

Коефіцієнт екологічної стабільності території (К ек.ст.)

Коефіцієнт антропогенного навантаження (К а.н.)

Забудована територія і дороги

0,00

70,4288

0,00

0,00

5

Рілля

0,14

77,7996

10,89

0,05

4

Виноградники

0,29

 

 

 

4

Лісосмуги

0,38

3,4446

1,31

0,01

2

Фруктові сади, чагарники

0,43

0,5748

0,25

0,001

4

Городи (присадибні ділянки)

0,50

72,1970

36,10

0,16

4

Яри та інші

0,50

 

 

 

3

Сіножаті

0,62

 

 

 

3

Пасовища, перелоги

0,68

0,7961

0,54

0,002

3

Ставки і болота природного походження

0,79

 

 

 

2

Ліси природного походження

1,00

 

 

 

2

Разом

 

225,2409

49,09

0,22

4,28

                                                                                                                                                                                                       

                                                                                                                                               Оцінка тенденцій екологічної стабільності та антропогенного навантаження села Кононівка

Назва населеного пункту

К ек.ст.

Екологічна стабільність

К а.н.

Антропогенне навантаження

Існуюче використання земель

село Кононівка

0,39

відноситься до стабільно нестійкої

3,60

Значний рівень навантаження

За Схемою землеустрою

село Кононівка

0,49

відноситься до стабільно нестійкої

3,57

Значний рівень навантаження

                                                                                                                                                                       

                                                                                                                                                  

Оцінка тенденцій екологічної стабільності та антропогенного навантаження селища Кононівка

Назва населеного пункту

К ек.ст.

Екологічна стабільність

К а.н.

Антропогенне навантаження

Існуюче використання земель

селище Кононівка

0,26

відноситься до екологічно нестабільної

4,43

Значний рівень навантаження

За Схемою землеустрою

селище Кононівка

0,22

відноситься до екологічно нестабільної

4,28

Значний рівень навантаження

   

       Як показують дані таблиці територія населених пунктів села Кононівка є стабільно нестійкою, а селища Кононівка екологічно нестабільна. За Схемою землеустрою показник стабільної нестійкості по селу Кононівка збільшується до 0,49, але територія залишаться стабільно нестійкою, по селищу Кононівка показник екологічної нестабільності зменшується до 0,22, але територія залишається екологічно нестабільною. Також, територія селища характеризується значним рівнем антропогенного навантаження села Кононівка (при існуючому використанні – 4,43, а при проектному використанні земель коефіцієнт антропогенного навантаження складає 4,28).

    Незважаючи на те, що останнім часом внесення мінеральних добрив значно скоротилося, сільськогосподарські угіддя перенасичені пестицидами та отрутохімікатами, тобто надмірна інтенсифікація сільськогосподарського виробництва супроводжується максимально можливим освоєнням земельного фонду.

Значні площі сільськогосподарських угідь розміщені вздовж шляхів з інтенсивним рухом машин і забруднюються важкими металами.

Отже, вирішення проблеми охорони землі в сучасних умовах є дуже нагальними.

Оскільки метою Схеми землеустрою є здійснення природоохоронних проектів та заходів, що мають покращити стан навколишнього природного середовища, від виконання заходів Схеми землеустрою можна очікувати лише позитивні результати.

 

РОЗДІЛ 4. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ РИЗИКИ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЗОКРЕМА ЩОДО ТЕРИТОРІЙ З ПРИРОДООХОРОННИМ СТАТУСОМ (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

            Враховуючи, що виконання завдань Схеми землеустрою розроблено відповідно до Земельного, Лісового та Водного кодексів України, Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про землеустрій», «Про Державний земельний кадастр», «Про містобудівну діяльність» та інших нормативно-правових актів.

    Відповідно до уточненої схеми природно-сільськогосподарського районування у межах Черкаської області виділяється Лісостепова природно-сільськогосподарська зона.

    Територія населених пунктів села Кононівка та селища Кононівка відноситься до зони Лісостепу, провінція – Лісостепова Лівобережна, округ – Середньо-Дніпровсько-Сеймський, район – Драбівський (01) (Джерело: Осипчук С.О. Природно-сільськогосподарське районування України / С.О. Осипчук. – К. : Урожай, 2008. – 187с.)

    Для запобігання надмірного антропогенного впливу на земельні угіддя, у тому числі надмірній розораності сільськогосподарських угідь, визначаємо нормативи оптимального співвідношення земельних угідь (ст. 33 Закону України «Про охорону земель»).

     До нормативів оптимального співвідношення земельних угідь належать:

-          оптимальне співвідношення земель сільськогосподарського, природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного, рекреаційного призначення, а також земель лісового та водного фондів;

-          оптимальне співвідношення ріллі та багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ, а також земель під полезахисними лісосмугами в агроландшафтах.

    Для Лісостепової зони, Провінції Лівобережної в межах агроландшафтів визначено таке оптимальне співвідношення 

                                                                                                                                                                                                 

Назва природно- сільськогосподарської провінції

Питома вага земель, в межах агроландшафтів, відсотків:

рілля

Багаторічні насадження

сіножаті

пасовища

мін.

макс.

мін.

макс.

мін.

макс.

мін.

макс.

Лісостепова зона, провінція - Лівобережна

73,23

80,94

1,73

1,91

8,71

9,62

8,38

9,27

 

       Визначаємо співвідношення по категоріях.

                                                                                                                                                                        

Розрахунок співвідношення по категоріях земель для села Кононівка

№ п/п

Назва категорії

На рік розроблення Схеми землеустрою, га

На рік розроблення Схеми землеустрою, %

На перспективу, га

На перспективу, %

1

Землі сільськогосподарського призначення

271,1673

78,96

435,8537

78,87

2

Землі житлової та громадської забудови

67,3448

19,61

67,3448

12,19

3

Землі лісогосподарського призначення

1,1879

0,35

1,1879

0,21

4

Землі водного фонду

0,0000

0,00

43,9736

7,96

5

Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення

3,7000

1,08

4,2978

0,78

Разом

343,4000

100

552,6578

100

    Проаналізувавши таблицю можна побачити, що найбільшу площу земель в межах населеного пункту займають землі сільськогосподарського призначення 78,87% та землі житлової та громадської забудови 12,19%. Після включення нових територій до меж села з’являються землі водного фонду 7,96%.                                                                                                                                                                                  

                                                                                                                                                            Розрахунок співвідношення по категоріях земель для селища Кононівка

№ п/п

Назва категорії

На рік розроблення Схеми землеустрою, га

На рік розроблення Схеми землеустрою, %

На перспективу, га

На перспективу, %

1

Землі сільськогосподарського призначення

79,6529

53,21

157,4524

69,90

2

Землі житлової та громадської забудови

37,3699

24,96

37,3699

16,60

3

Землі лісогосподарського призначення

0,5748

0,39

0,5748

0,25

4

Землі водного фонду

0,0000

0,00

0,0000

0,00

5

Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення

32,1024

21,44

29,8438

13,25

Разом

149,7000

100

225,2409

100

    Проаналізувавши, можна побачити, що найбільшу площу земель в межах населеного пункту займають землі сільськогосподарського призначення 53,21%, що збільшується до 69,90% та землі житлової та громадської забудови 24,96%. Площа земель житлової та громадської забудови не змінюється, але у відсотках до загальною площі це буде становить – 16,60%. Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення становитимуть 13,25%.

 

РОЗДІЛ 5. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ВСТАНОВЛЕНІ НА МІЖНАРОДНОМУ, ДЕРЖАВНОМУ ТА ІНШИХ РІВНЯХ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, А ТАКОЖ ШЛЯХИ ВРАХУВАННЯ ТАКИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

Основними міжнародними правовими документами щодо СЕО є Протокол про стратегічну екологічну оцінку (Протокол про СЕО) до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція ЕСПО), ратифікований Верховною Радою України
від 01.07.2015 за № 562-VIII та Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище, імплементація якої передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Засади екологічної політики України визначені Законом України
"Про основні засади (Стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 року", ухвалений Верховною Радою України 21 грудня 2010 року.

В цьому законі СЕО згадується в основних принципах національної екологічної політики, інструментах реалізації національної екологічної політики та показниках ефективності Стратегії.

Зокрема, одним з показників цілі 4 Стратегії "Інтеграція екологічної політики та вдосконалення системи інтегрованого екологічного управління" є показник "Частка державних, галузевих, регіональних та місцевих програм розвитку, які пройшли стратегічну екологічну оцінку – відсотків".

Стратегія розвитку системи управління державними фінансами на
2017-2020 роки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 8 лютого 2017 року № 142-р, основною метою є створення надійної бази для стратегічного та бюджетного планування як на короткостроковий, так і на середньостроковий період. Прогнозування повинно бути технічним неупередженим процесом, що забезпечуватиме реалістичні очікування щодо темпів розвитку економіки та впливу реформ як в суспільстві, так і для головних розпорядників бюджетних коштів під час планування їх діяльності.

Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 385, та план заходів на 2018-2020 роки з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.2018 № 733, що визначає цілі державної регіональної політики та основні завдання центральних та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, спрямовані на досягнення зазначених цілей, а також передбачає узгодженість державної регіональної політики з іншими державними політиками, які спрямовані на територіальний розвиток.

 

РОЗДІЛ 6. ОПИС НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ВТОРИННИХ, КУМУЛЯТИВНИХ, СИНЕРГІЧНИХ, КОРОТКО-, СЕРЕДНЬО- ТА ДОВГОСТРОКОВИХ (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), ПОСТІЙНИХ І ТИМЧАСОВИХ, ПОЗИТИВНИХ І НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ

Найбільш позитивними для довкілля та здоров'я населення мають стати заходи, пов'язані з поліпшенням екологічної ситуації.

Комплекс природоохоронних заходів направлений навирішення проблем із:

- реалізації політики держави  щодо наукового перерозподілу земель;

- оновлення планово-картографічної основи;

- формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань;

- розробка системи заходів щодо збереження і поліпшення природних ландшафтів, терито­рій з особливими  природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;

- відновлення і підвищення родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель, захисту земель від ерозії, підтоплення, вторинного  засолення, заболочування, інших видів деградації;

- консервації деградованих і малопродуктивних земель;

- створення екологічно сталих ландшафтів і агроекосистем;

- обґрунтована вартісна оцінка  природоохоронних заходів.

Сукупність природоохоронних заходів повинні створити сприятливі умови для досягнення безпечного для здоров'я людини стану навколишнього природного середовища.

    Зміна меж населених пунктів дасть можливість виконати державну програму щодо розвитку сільськогосподарського виробництва, за рахунок збільшення особистих селянських господарств, виділення земельних ділянок під будівництво житла новоствореним молодим сім’ям, спрощення порядку надання у власність та оренду земельних ділянок, що знаходяться в користуванні громадян та юридичних осіб для ведення особистого селянського господарства, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та іншого використання.

    Таким чином, з економічної точки зору, органами місцевого самоврядування, завдяки встановленню та зміні меж населених пунктів, внаслідок оцінювання цих земельних масивів, як земель в межах населеного пункту, через збільшення розміру земельного податку та орендної плати за землю, отримають значні надходження до селищного бюджету.

Ймовірний екологічний вплив на складові довкілля

Оцінка ймовірного впливу

проекту Схеми землеустрою на довкілля відповідно до контрольного переліку

Чи може реалізація документу державного планування спричинити:

Негативний вплив

Пом’якшення

існуючої

ситуації

 

Так

Ймовірно

Ні

 

 

Земельні ресурси

 

1.

Порушення, переміщення, ущільнення ґрунтового шару?

 

 

+

 

 

2.

Будь-яке посилення вітрової або водної ерозії ґрунтів?

 

 

+

 

 

3.

Зміни в топографії або в характеристиках рельєфу?

 

+

 

 

 

4.

Появу таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози через нестабільність літогенної основи або зміни геологічної структури?

 

 

+

 

 

5.

Суттєві зміни в структурі земельного фонду, чинній або планованій практиці використання земель?

 

 

+

 

 

 

 

6.

Виникнення конфліктів між ухваленнями цілями ДДП та цілями місцевих громад?

 

 

 

 

 

+

 

                         

 

РОЗДІЛ 7. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

Розв'язання поставленої проблеми (виходячи з національних та регіональних пріоритетів) має здійснюватися шляхом:

- створення прибережних захисних смуг вздовж річок, навколо водойм та на островах;

- створення санітарно-захисних зон;

- створення охоронних зон навколо (вздовж) об'єкта енергетичної системи;

- створення охоронних зон навколо (вздовж) об'єкта (меліоративні канали);

- створення охоронних зон    навколо  газорозподільних систем;

- створення санітарно-захисної зони навколо об'єкта (залізниця);

- створення   охоронної зони навколо об’єктів культурної спадщини (братські могили

        Схемою землеустрою пропонується:

      Внести зміни до меж села Кононівка включивши в межі населеного пункту земельні ділянки загальною площею 209,2578 га.

      Внести зміни до меж селища  Кононівка включивши в межі населеного пункту землі загальною площею 77,7996 га – рілля - кадастровий номер 7120685500:02:001:0673 та виключити земельну ділянку – землі промисловості загальною площею 2,2587 га (під’їзна залізнична колія).

Крім того, пропонується трансформація угідь згідно існуючого використання земель, розподіл їх по категоріях.

Виконання завдань передбачених Схемою землеустрою сприятиме запобіганню погіршенню екологічної ситуації, створюватиме сприятливі умови для відтворення природних ресурсів і як наслідок досягнення безпечного для здоров'я людини стану навколишнього природного середовища, що є основою екологічної безпеки.

 

Основними складовими результативності є:

 

Ø    виготовлення документації із землеустрою з урахуванням наявних обмежень у використанні земельних ділянок;

Ø    виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення меж населених пунктів села Кононівка та селища Кононівка з урахуванням земельних ділянок які пропонуються для включення в межі населеного пункту, які передбачені Схемою землеустрою;

Ø    розподіл земельних угідь та категорій земель згідно існуючого використання.

Ø    залучення громадськості до  прийняття рішень з питань охорони навколишнього природного середовища;

Ø    проведення просвітницької роботи та формування проекологічного мислення населення;

Ø    організація ефективної взаємодії між суб’єктами моніторингу довкілля;

Ø    розгалуження системи спостережних пунктів за забрудненням довкілля та оснащення їх сучасними приладами контролю.

 

РОЗДІЛ 8. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ, ЩО РОЗГЛЯДАЛИСЯ, ОПИС СПОСОБУ, В ЯКИЙ ЗДІЙСНЮВАЛАСЯ СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА, У ТОМУ ЧИСЛІ БУДЬ-ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки)

 

Альтернатива 1:

"Нульовий сценарій" - тобто опис, прогнозування та оцінка ситуації у випадку незатвердження зазначеного документа державного планування.

 

У разі залишення існуючої на даний момент ситуації без змін проблема продовжуватиме існувати, що не забезпечить досягнення поставленої мети та не вирішить проблеми стану навколишнього природного середовища.

Ø  використання з порушенням земельних ділянок громадянами та юридичними особами в межах режимоутворюючих обєктів ;

Ø  відсутність покращення стану водних об’єктів області, якості питної води;

Ø  відсутність покращення стану земельних ресурсів;

Ø  відсутність покращення  стану навколишнього природного середовища;

Ø  відсутність підвищення рівня екологічної культури населення.

 

РОЗДІЛ 9. ЗАХОДИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

На підставі проведеного аналізу зроблено висновок, що Схема землеустрою відповідає державним та регіональним стратегічним документам, реалізація заходів Схеми землеустрою не справляє значного негативного впливу на стан довкілля та здоров'я населення.

Разом з тим, рекомендується здійснення наступних контрольних заходів за напрямками:

1. Розвиток екомережі, природно-заповідного фонду, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття

- кількість та площа територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

- кількість видів рослин і тварин, що підлягають охороні;

- площа рекультивованих та відновлених земель;

- рибопродуктивність водних об’єктів.

2. Покращення стану водних об’єктів

- коефіцієнт відносного забруднення стічних вод, що потрапляють до поверхневих водних об’єктів;

- кількість водних об’єктів, на яких проведено розчистку;

- коефіцієнт відносного забруднення питної води централізованих джерел водопостачання;

3. Створення умов для поліпшення стану довкілля

- кількість просвітницьких заходів, телевізійних передач та публікацій у засобах масової інформації з питань охорони навколишнього природного середовища та стану довкілля.

Крім того:

- на підставі результатів державного статистичного спостереження раз на 1 рік проводити порівняльний аналіз фактичного стану компонентів довкілля з минулорічними показниками. У разі виявлення перевищень минулорічних показників провести аналіз на предмет зв'язку з реалізацією заходів Схеми землеустрою;

-  раз на 1 рік проводити порівняння фактичних показників індикаторів виконання заходів Схеми землеустрою за всіма напрямками.

 

РОЗДІЛ 10. ОПИС ЙМОВІРНИХ ТРАНСКОРДОННИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ
(за наявності)

Враховуючи географічне розташування Кононівської сільської ради Драбівського району, Черкаської області відсутня ймовірність транскордонних наслідків.

 

РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ, ПЕРЕДБАЧЕНОЇ ПУНКТАМИ 1-10 ЦІЄЇ ЧАСТИНИ, РОЗРАХОВАНЕ НА ШИРОКУ АУДИТОРІЮ

Проаналізувавши проект Схеми землеустрою можливо зробити наступні висновки.

Схемою землеустрою визначено основний комплекс завдань, спрямованих на стабілізацію та покращеннянавколишнього  природного середовища, гарантування екологічно безпечного природного середовища для життя і здоров'я населення, зменшення негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище, раціональне використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки   шляхом зниження рівня забруднення поверхневих та підземних вод, обмеження шкідливого впливу відходів на довкілля, раціонального землекористування, охорони рослинного та тваринного світу, підвищення екологічної культури населення, впровадження управлінських механізмів, що дозволяють здійснювати прийняття рішень з урахуванням громадської ініціативи і позиції.

Реалізація заходів Схеми землеустрою не справляє значного негативного впливу на стан довкілля та здоров'я області.

Заходи Схеми землеустрою не суперечать міжнародним угодам, державним програмам та планам, а навпаки спрямовані на їх безумовне дотримання  та виконання.

 

Сільський голова Кононівської

сільської ради                                                                                   О.І. Ярош

 

Землевпорядник Кононівської

сільської ради                                                                                    Т.П Буряк

 

ФОП Плічко І.І.

Сертифікований інженер-землевпорядник                                             І.І. Плічко                         

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Закон України "Про стратегічну екологічну оцінку". – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2354-19.

 

2. Методичні рекомендації із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування, затверджені наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.08.2018 № 296. –
Режим доступу: https://menr.gov.ua/files/docs/nakazy/2018/nakaz_296.pdf;

 

3. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області у 2017 році. – Режим доступу: http://www.eco.ck.ua/docs/Dop_2017.pdf;

 

4.  Осипчук С.О. Природно-сільськогосподарське районування України / С.О. Осипчук. – К. : Урожай, 2008. – 187с.)

 

5. Статистична інформація. Населення. Охорона здоров'я. – Режим доступу:http://www.ck.ukrstat.gov.ua/?p=stat_inform.

 

6. Методичні рекомендації оцінки екологічної стабільності агроландшафтів і сільськогосподарського землекористування / Третяк А.М., Третяк Р. А., Шквир М.І. – К.: ІЗ УААН, 2001, с.15.