Вітаємо на сайті Кононівської сільської ради

СІЛЬСЬКИЙ ГОЛОВА

ЯРОШ  ОЛЬГА   ІВАНІВНА

село КОНОНІВКА

На півночі  Черкаської області, на рівнинному просторі, у верхній течії річки Чумгак розташоване село Кононівка. Віддаленість села від райцентру – 27 км, від автотраси  Київ – Харків  - 5 км, поряд залізниця.

Населення  -  1264 чоловіки .

Назва села походить від імені першого  поселенця – козака Коломійця Конона, який у 1680 році на вільному  військовому степу оселив хутір Кононівський Яр. У 1688 році Конон продав свій хутір Лубенському полковнику Леонтію Свічці. Полковник Свічка у 1699 році помер і хутір перейшов  у спадщину до його сина  Лук’яна. Останній почав оселяти хутір і розводити в степах коней, волів, овець. У 1731  році  хутір був проданий Якову Лизогубу. Хутір населений людьми з Яблунівки,Чорнобаїв, Носівки, Молої Дівиці. До хутора належала Слободка Кононівщина, яка пізніше злилася з хутором .

До  революції  в селі жили поміщик Євген Чекаленко та поміщики Амбросімови Іван і Михайло. Вони володіли 3794 десятинами землі, 159 селянських господарств мали лише 599 десятин. Влітку 1908 року в Кононівці  у Євгена Чикаленка 11 днів  гостював письменник М.Коцюбинський. Він побачив не лише красу природи кононівських степів. Перебуваючи в Кононівнівці, письменник з болем  у серці спостерігав тяжке життя села дореволюційної Кононівки, і описав його у своєму творі «Intermezzo». Поміщик Чекаленко був ліберал, націоналіст. 

В роки Великої Вітчизняної війни трудящі Кононівки брали активну участь у боротьбі з німецькими окупантами. За мужність і відвагу в боях проти фашистів орденами і медалями нагороджено 155 чоловік. В селі Кононівка побудований пам’ятник загиблим воїнам за визволення села та  обеліск Слави воїнам–односельчанам, які загинули в роки ВВв. Не  повернулися  з Великої Вітчизняної війни  176 жителів  села. Селяни – колгоспники  брали участь у партизанській боротьбі проти окупантів . Так у першій партизанській бригаді діяв  Юхим Корнійович Стадніченко нагороджений медаллю «Партизану Отечественной войни».

Першим почав збирати врожай комбайном Петро Омелянович Рубан  за славну працю т.Рубан був учасником сільськогосподарської виставки в Москві. Своїми руками  Рубан склав чотири трактори, першими трактористами були  Малинка Іван Олексійович , який проклав трактором першу борозну Кушнір Михайло Васильович , Рубан Ганна Трохимівна, Згуровська Віра , Горбатенко Анастасія , Грицай Ольга.

В 1952 році колгоспи об’єдналися в один колгосп «Нове життя» головою був Кібліцький Микола Давидович потім перейменували  колгосп ім. Коцюбинського головою був Рубан Роман Григорович  орної землі колгосп мав 1482 га. Це було багато галузеве  господарство . Своєю працею в колгоспному виробництві     відзначаються  ветерани колгоспного  руху  - Малинка Валерій Григорович  ,Микола Кіндратович Кушнір , Василь Григорович кушнір , Панас Прохорович Оправхата , Григорій Васильович Товкач ,, який за зразкову і  довготривалу працю був нагороджений  орденом В.І.Леніна. 27 років  очолював бригаду механізаторів  Петро Омелянович Рубан , за самовіддану працю він удостоєний ордена «Знак пошани»   Варварі Артемівні Згуровській ,яка працювала на свинофермі  та  механізатору  Чорногор  Миколі Григоровичу присвоєно звання «Майстер золоті руки». На базі колишнього колгоспу створено СТОВ «Коцюбинське».

В 1969 році  у селі збудовано новий  Будинок культури із глядацьким залом на 400 місць.

1982 році відкрито нову середню школу . На той час у ній   навчалось близько 200 учнів , першим директором школи була Чеберячко Ольга Володимирівна.

З  кожним роком зростає  культура  села, на сьогоднішній день  працює  шість приватних  магазинів , що обслуговують жителів села Кононівка, Будинок  культури при якому працюють гуртки художньої самодіяльності та грі на музичних інструментах , два ФАПи в селі один та  в селищі Кононівка , дитячий садок «Яблунька» , який відвідує до 20 осіб  дітей, Кононівська ЗОШ де навчається  103 учні.